Бази даних


Наукова періодика України - результати пошуку


Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Повнотекстовий пошук
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (13)Журнали та продовжувані видання (4)Автореферати дисертацій (2)Реферативна база даних (12)
Список видань за алфавітом назв:
A  B  C  D  E  F  G  H  I  J  L  M  N  O  P  R  S  T  U  V  W  
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Э  Ю  Я  

Авторський покажчик    Покажчик назв публікацій



Пошуковий запит: (<.>A=Мазепа Т$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 19
Представлено документи з 1 до 19
1.

Мазепа Т. 
Європейські й українські музичні товариства у вимірі столичних культур XVIII-ХІХ ст. [Електронний ресурс] / Т. Мазепа // Українська культура: минуле, сучасне, шляхи розвитку. - 2012. - Вип. 18(1). - С. 16-22. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uk_msshr_2012_18(1)__6
Попередній перегляд:   Завантажити - 289.046 Kb    Зміст випуску     Цитування
2.

Мазепа Т. С. 
Систематизація методів управління потенціалом торговельного підприємства [Електронний ресурс] / Т. С. Мазепа // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. - 2010. - Вип. 2. - С. 351-357. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2010_2_54
Попередній перегляд:   Завантажити - 178.052 Kb    Зміст випуску     Цитування
3.

Жарко І. В. 
Методологія ціноутворення в роздрібній торгівлі продовольчими товарами [Електронний ресурс] / І. В. Жарко, Т. С. Мазепа, Л. М. Смокова // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. - 2011. - Вип. 1. - С. 194-202. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2011_1_31
Попередній перегляд:   Завантажити - 188.055 Kb    Зміст випуску     Цитування
4.

Жарко І. В. 
Держава як зовнішній чинник ціноутворення на підприємствах роздрібної торгівлі продовольчими товарами [Електронний ресурс] / І. В. Жарко, Т. С. Мазепа // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. - 2011. - Вип. 2. - С. 278-286. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2011_2_43
Попередній перегляд:   Завантажити - 195.101 Kb    Зміст випуску     Цитування
5.

Мілаш І. В. 
Ціна капіталу як базова концепція вибору джерела фінансування оборотних активів підприємств торгівлі [Електронний ресурс] / І. В. Мілаш, О. М. Филипенко, Т. С. Мазепа // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. - 2012. - Вип. 1(1). - С. 336-344. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2012_1(1)__50
Попередній перегляд:   Завантажити - 174.821 Kb    Зміст випуску     Цитування
6.

Мілаш І. В. 
Планування як функція управління реалізацією ресурсного потенціалу торговельного підприємства [Електронний ресурс] / І. В. Мілаш, Т. С. Мазепа, Л. М. Смокова // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. - 2013. - Вип. 2(1). - С. 83-89. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/esprstp_2013_2(1)__14
Попередній перегляд:   Завантажити - 241.784 Kb    Зміст випуску     Цитування
7.

Мазепа Т. 
Камерно-вокальне виконавство у "Галицькому музичному товаристві" (1838–1913 рр.) [Електронний ресурс] / Т. Мазепа // Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. - 2013. - Вип. 27. - С. 91-101. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlnma_2013_27_12
Попередній перегляд:   Завантажити - 378.328 Kb    Зміст випуску     Цитування
8.

Мазепа Т. 
"Галицьке Музичне Товариство" у Львові: питання камерно-інструментального виконавства [Електронний ресурс] / Т. Мазепа // Наукові збірки Львівської національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. - 2013. - Вип. 31. - С. 236-244. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlnma_2013_31_34
Досліджено шляхи формування і розвитку музичних товариств як одного з найважливіших чинників європейської музичної культури XIX - початку XX ст. В контексті гуманітарного міждисциплінарного дискурсу розглянуто засади формування музичних, хорових, культурно-просвітницьких товариств в історичній перспективі від XVI ст. та увагу зосереджено на етапі їх кульмінаційного розвитку в XIX - на початку XX ст. В цьому ширшому контексті виокремлено конкретний приклад - Галицьке Музичне Товариство з центром у Львові, на якому і апробуються загальні принципи діяльності аналогічних культурно-просвітницьких, музичних товариств. У процесі становлення та розвитку музичних товариств сфера їх діяльності постійно розширювалась і набувала нових соціокультурних функцій, відповідно до рівня духовних потреб і запитів суспільства. Цим пояснюється активне залучення професійних музикантів та курс на професіоналізацію всіх форм музичного життя що й дозволяє визнати згадані товариства культурним феноменом, свідченням інтелектуальної та художньої зрілості. З цієї позиції трактуємо і всю діяльність Галицького Музичного Товариства (ГМТ), яка осмислюється як узагальнення типових для європейського культурного простору засад аналогічних осередків. Прагнення до професіоналізації, осягнення все значнішої позиції в утвердженні національної ідентичності і пізнанні питомих духовних традицій, утворення розгалуженої системи концертно-виконавських і музичних інституцій стали основою формування нового типу музичної творчості - виконавства - слухацької аудиторії. Це підтверджується аналізом репертуару концертів, організованих Товариством, списків його окремих учасників та колективів, програмами Консерваторії ГМТ та іншими документально підтвердженими артефактами. Вся багатоманітність функцій музичних товариств укладається в кілька груп. Перша група - когнітивна, яка передбачає просвітницьку функцію, функцію розширення і збагачення музично-естетичного світогляду; освітньо-професіоналізуючу функцію, тобто створення численних музично-освітніх інституцій з консерваторією включно; стимулюючу функцію, яка активізує композиторську та виконавську творчість. Друга група - суспільно заангажована, забезпечувала екзистенційні потреби, до неї відносимо функцію престижу участі в товариствах, організаційно-концертні або філармонійні завдання, розважальну і харитативну функції. Націєтворчу групу складають такі функції: національної ідентифікації, духовного об'єднання довкола релігійних традицій, компенсаторна, що передбачає апробацію моделей держави в структурах товариств, та інформативно-архівуюча.
Попередній перегляд:   Завантажити - 348.447 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
9.

Мазепа Т. 
"Галицьке Музичне Товариство" у Львові: питання камерно-інструментального виконавства [Електронний ресурс] / Т. Мазепа // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. - 2015. - Вип. 34. - С. 390-397. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlnma_2015_34_65
Досліджено шляхи формування і розвитку музичних товариств як одного з найважливіших чинників європейської музичної культури XIX - початку XX ст. В контексті гуманітарного міждисциплінарного дискурсу розглянуто засади формування музичних, хорових, культурно-просвітницьких товариств в історичній перспективі від XVI ст. та увагу зосереджено на етапі їх кульмінаційного розвитку в XIX - на початку XX ст. В цьому ширшому контексті виокремлено конкретний приклад - Галицьке Музичне Товариство з центром у Львові, на якому і апробуються загальні принципи діяльності аналогічних культурно-просвітницьких, музичних товариств. У процесі становлення та розвитку музичних товариств сфера їх діяльності постійно розширювалась і набувала нових соціокультурних функцій, відповідно до рівня духовних потреб і запитів суспільства. Цим пояснюється активне залучення професійних музикантів та курс на професіоналізацію всіх форм музичного життя що й дозволяє визнати згадані товариства культурним феноменом, свідченням інтелектуальної та художньої зрілості. З цієї позиції трактуємо і всю діяльність Галицького Музичного Товариства (ГМТ), яка осмислюється як узагальнення типових для європейського культурного простору засад аналогічних осередків. Прагнення до професіоналізації, осягнення все значнішої позиції в утвердженні національної ідентичності і пізнанні питомих духовних традицій, утворення розгалуженої системи концертно-виконавських і музичних інституцій стали основою формування нового типу музичної творчості - виконавства - слухацької аудиторії. Це підтверджується аналізом репертуару концертів, організованих Товариством, списків його окремих учасників та колективів, програмами Консерваторії ГМТ та іншими документально підтвердженими артефактами. Вся багатоманітність функцій музичних товариств укладається в кілька груп. Перша група - когнітивна, яка передбачає просвітницьку функцію, функцію розширення і збагачення музично-естетичного світогляду; освітньо-професіоналізуючу функцію, тобто створення численних музично-освітніх інституцій з консерваторією включно; стимулюючу функцію, яка активізує композиторську та виконавську творчість. Друга група - суспільно заангажована, забезпечувала екзистенційні потреби, до неї відносимо функцію престижу участі в товариствах, організаційно-концертні або філармонійні завдання, розважальну і харитативну функції. Націєтворчу групу складають такі функції: національної ідентифікації, духовного об'єднання довкола релігійних традицій, компенсаторна, що передбачає апробацію моделей держави в структурах товариств, та інформативно-архівуюча.
Попередній перегляд:   Завантажити - 288.822 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
10.

Мазепа Т. 
Духовна тематика в концертах галицького музичного товариства у Львові в 1838–1914 роках [Електронний ресурс] / Т. Мазепа // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія : Мистецтвознавство. - 2017. - № 2. - С. 28-36. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/NZTNPUm_2017_2_6
Досліджено діяльність Галицького Музичного Товариства у Львові впродовж 1838 - 1914 років щодо виконання духовної музики. Розглянуто місце та значення музики духовної тематики в мистецькій діяльності Товариства, охарактеризовано особливості репертуару концертів на різних етапах розвитку. Зроблено висновок, що завдяки виконанню у концертних програмах творів духовної, релігійної тематики, у яких заторкувались трансцендентні питання буття, утверджувались традиційні духовні ідеали, етичне начало природно сполучалось з естетичним.
Попередній перегляд:   Завантажити - 360.474 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
11.

Мазепа Т. Л. 
Соціокультурні функції музичних товариств у європейському просторі ХІХ – початку ХХ століття [Електронний ресурс] / Т. Л. Мазепа // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2017. - № 4. - С. 187-191. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2017_4_39
Попередній перегляд:   Завантажити - 600.457 Kb    Зміст випуску     Цитування
12.

Мазепа Т. Л. 
Історичні передумови виникнення консерваторії Галицького музичиного товариства у Львові [Електронний ресурс] / Т. Л. Мазепа // Українське музикознавство. - 2017. - Вип. 43. - С. 13-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmuz_2017_43_4
Попередній перегляд:   Завантажити - 487.469 Kb    Зміст випуску     Цитування
13.

Мазепа Т. 
Роль композиторської творчості у діяльності музичних товариств (на прикладі Галицького Музичного Товариства у Львові) [Електронний ресурс] / Т. Мазепа // Українська музика. - 2018. - Число 1. - С. 19-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmuzyka_2018_1_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 338.975 Kb    Зміст випуску     Цитування
14.

Мазепа Т. 
Галицьке Музичне Товариство у Львові у вимірі суспільного престижу [Електронний ресурс] / Т. Мазепа // Українська музика. - 2017. - Число 3. - С. 49-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmuzyka_2017_3_8
Досліджено шляхи формування і розвитку музичних товариств як одного з найважливіших чинників європейської музичної культури XIX - початку XX ст. В контексті гуманітарного міждисциплінарного дискурсу розглянуто засади формування музичних, хорових, культурно-просвітницьких товариств в історичній перспективі від XVI ст. та увагу зосереджено на етапі їх кульмінаційного розвитку в XIX - на початку XX ст. В цьому ширшому контексті виокремлено конкретний приклад - Галицьке Музичне Товариство з центром у Львові, на якому і апробуються загальні принципи діяльності аналогічних культурно-просвітницьких, музичних товариств. У процесі становлення та розвитку музичних товариств сфера їх діяльності постійно розширювалась і набувала нових соціокультурних функцій, відповідно до рівня духовних потреб і запитів суспільства. Цим пояснюється активне залучення професійних музикантів та курс на професіоналізацію всіх форм музичного життя що й дозволяє визнати згадані товариства культурним феноменом, свідченням інтелектуальної та художньої зрілості. З цієї позиції трактуємо і всю діяльність Галицького Музичного Товариства (ГМТ), яка осмислюється як узагальнення типових для європейського культурного простору засад аналогічних осередків. Прагнення до професіоналізації, осягнення все значнішої позиції в утвердженні національної ідентичності і пізнанні питомих духовних традицій, утворення розгалуженої системи концертно-виконавських і музичних інституцій стали основою формування нового типу музичної творчості - виконавства - слухацької аудиторії. Це підтверджується аналізом репертуару концертів, організованих Товариством, списків його окремих учасників та колективів, програмами Консерваторії ГМТ та іншими документально підтвердженими артефактами. Вся багатоманітність функцій музичних товариств укладається в кілька груп. Перша група - когнітивна, яка передбачає просвітницьку функцію, функцію розширення і збагачення музично-естетичного світогляду; освітньо-професіоналізуючу функцію, тобто створення численних музично-освітніх інституцій з консерваторією включно; стимулюючу функцію, яка активізує композиторську та виконавську творчість. Друга група - суспільно заангажована, забезпечувала екзистенційні потреби, до неї відносимо функцію престижу участі в товариствах, організаційно-концертні або філармонійні завдання, розважальну і харитативну функції. Націєтворчу групу складають такі функції: національної ідентифікації, духовного об'єднання довкола релігійних традицій, компенсаторна, що передбачає апробацію моделей держави в структурах товариств, та інформативно-архівуюча.
Попередній перегляд:   Завантажити - 317.484 Kb    Зміст випуску    Реферативна БД     Цитування
15.

Мазепа Т. 
Рудольф Шварц –забутий директор Галицького Музичного Товариства [Електронний ресурс] / Т. Мазепа // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. - 2017. - Вип. 40. - С. 30-46. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlnma_2017_40_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 274.595 Kb    Зміст випуску     Цитування
16.

Мазепа Т. 
Діяльність Галицького Музичного Товариства в період формування структури (1838–1848 роки) [Електронний ресурс] / Т. Мазепа // Наукові збірки Львівської національної музичної академії імені Миколи Лисенка. - 2017. - Вип. 41. - С. 32-45. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzlnma_2017_41_5
Попередній перегляд:   Завантажити - 334.477 Kb    Зміст випуску     Цитування
17.

Мазепа Т. 
Лєшек Мазепа – видатний дослідник музичної культури Львова і Галичини: від середньовіччя до сьогодення [Електронний ресурс] / Т. Мазепа // Українська музика. - 2019. - Число 1. - С. 34-42. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmuzyka_2019_1_6
Попередній перегляд:   Завантажити - 346.604 Kb    Зміст випуску     Цитування
18.

Мазепа Т. Л. 
Роль анімації культури в збереженні духовних цінностей глобалізованого суспільства [Електронний ресурс] / Т. Л. Мазепа // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. - 2019. - № 1. - С. 85-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vdakkkm_2019_1_18
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.562 Mb    Зміст випуску     Цитування
19.

Мазепа Т. Л. 
Роль меценатів у діяльності Галицького музичного товариства у Львові (1838-1914 роки) [Електронний ресурс] / Т. Л. Мазепа, О. Б. Письменна // Науковий вісник Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. - 2023. - Вип. 136. - С. 60-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvnmau_2023_136_8
Попередній перегляд:   Завантажити - 1.044 Mb    Зміст випуску     Цитування
 
Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів
Пам`ятка користувача

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського